  
Історична довідка
Біловодськ розкинувся на мальовничих берегах степової річки Деркул, через прозорі, "білі" води якої і отримав свою назву.
Біловодськ - один із давніх населених пунктів Слобідської України, майже століття був містом, 20 років - центром повіту. Заснований біглими селянами в кінці XVII століття, спочатку був козацькою столицею війська Донського. Перше згадування про Біловодську слободу відноситься до 1686 року. А після закінчення в 1779 році будівництва Деркульського конезаводу ( шостого військового кінного заводу Росії ) Біловодську надається статус міста.
Активне освоєння земель почалось в першій чверті ХIХ століття, коли поблизу Біловодська з'явилися нові кінні заводи : в 1803 р. - Стрілецький, в 1818 р. - Лимарівський, в 1823 р. - Новоолександрівський. З цього часу Біловодськ стає центром військово-кінзаводського округу.
Завдяки тому, що з давнини через Біловодськ пролягав Чумацький шлях, він завжди був доволі великим торговим центром, значення якого дещо зменшилось з будівництвом в 1872 році за 45 кілометрів на схід від Біловодська залізниці.
Як адміністративно-територіальна одиниця в складі Луганської області, Біловодський район створений в 1923 році.
Район сільськогосподарський і провідна його галузь- сільськогосподарське виробництво.
Відомий край найстарішими на Україні кінними заводами. Це єдиний в Україні район, де розташовані відразу три державних кінних заводи - Деркульський, Лимарівський та Новоолександрівський, які зараз є багатогалузевими господарствами по виробництву сільськогосподарської продукції.
Зараз Деркульський кінний завод спеціалізується на вирощуванні та розведенні коней чистокровної скакової породи та української верхової породної групи.
Лимарівський кінний завод з 1949 року займається розведенням орловської і руської рисистих порід. Мірилом якості роботи кінних заводів рисистого напрямку є отримання видатних призових коней. За останні 10 років на конях цього заводу було виграно 5 "Дербі". Теперішня слава заводу - вороний жеребець Прогул, вигравший більш ніж 40 традиційних призів, 5 призів "Еліта", приз "Золотий Дюк".
З початку ХХ століття Новоолександрівський кінний завод є одним з найбільших виробників ваговозів. Місцевими спеціалістами в 60-і роки було виведено новий тип руського ваговоза - новоолександрівський, що відрізняється видатними робочими властивостями.
Природні ресурси
Основне природне багатство - родючі чорноземи, які займають біля 60% території району.
Багаті надра району. Тут є поклади крейди, мергелю, глини, піску.
Є також джерела мінеральних вод хлоридної кальцієво-натрієвого змішаного складу. Якість води засвідчено паспортом, виданим Українським науково-дослідним інститутом медичної реабілітації та курортології м. Одеса. З 1997 року джерело внесено Українським державним центром стандартизації до Державного стандарту. Біля 8% території району займають ліси. В лісовому фонді державного лісомисливського господарства їх налічується 8000 гектарів. Практичного промислового значення не мають.
Озера, ріки, стави займають 0,39% загальної площі району. По території району протікає ріка Деркул, яка впадає в Сіверський Донець. На річках Дубовець та Комишна розташовані два водосховища. В річках водяться малоцінні види прісноводних риб, які промислового значення не мають.
Тваринний світ характерний для відкритих степових регіонів, але не має промислового значення внаслідок його малочисельності. В районі водяться лосі, косулі, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, куниці. Досить поширеним є байбак європейський, який практично зник з лісостепової зони. В районі є заповідні степові зони. Перш за все, це пам'ятник природи - Юницьке лісництво, засноване в ХIХ столітті професором Докучаєвим В.В. Дендрарій налічує десятки різноманітних дерев, зібраних з усіх континентів земної кулі. Збережена в недоторканості ділянка цілинного степу. В будинку, де жив відомий дослідник Юницький К.І., створено музей історії степового лісорозведення.
У жовтні 2003 р. рішенням Луганської обласної ради № 10/9 затверджений проект організації ландшафтного парку "Біловодський", загальною площею 14011 га. Протягом 2004 р. тривала робота зі створення адміністрації парку, яка продовжується на даний час.
Площа району
- 1,597 тис.кв.км,
- 6% від території області,
- 7 місце серед районів
Відстані
Відстань від Біловодська до Луганська
шосейними дорогами 92 км
Географічні дані
Район розташований у північно-східній частині
Луганської області.
По території району протікає 6 річок.
Найбільші:
- р. Деркул - довжиною 64,7 км
- р. Бишкінь - довжиною 14,8 км
- р. Комишная - довжиною 18,3 км
- р. Євсуг - довжиною 14,7 км
Найвища точка - 209,3м
Середньорічні температури: (+) 8.7С
Літня - (+) 14,9 0 С , зимова - (+) 0,2С
Кількість опадів - 798,5мм
Адміністративно-територіальні одиниці
Населених пунктів - 32,
з них :
- селище міського типу - 1 - Біловодськ
- сільських населених пунктів - 31
Кількість рад - 14 :
- селищна рада - 1 , Біловодська;
- сільських - 13: Бараниківська , Брусівська, Городищенська, Данилівська , Євсузька, Кононівська Литвинівська, Н-Бараниківська, Новолимарівська, Новоолександрівська, Семикозівська, Плугатарська, Шуліківська.
Населення
За станом на 01.01.2005 р.
Наявне населення - 26,537 тис.осіб, або 1,09% від населення Луганської області.
У тому числі:міського - 8,553 тис.осіб;
сільського - 17,984 тис.осіб:
с. Бараниківка -1440 особи, с.Зеликівка-827, с. Брусівка - 737, с. Городище - 1593, с.Ноздрівка-12, с. Данилівка- 887, с. Новодеркул - 967, с. Городне -246, с.Вітрогон - 89, с. Третяківка - 504, с. Первомайськ - 106, с. Євсуг - 1592, с. Парневе - 469, с. Привільне - 128, с. Копані - 127, с. Гончарове - 4, с. Кононівна - 449, с. Гармашівка - 295, с. Лимарівка -330, с. Литвинівка - 1050, с. Нижньобараниківка - 602, с. Новолимарівка - 842, с. Крейдяне - 150, с.Роздолля -0, с. Новоолександрівка - 1055, с. Степове - 352, с. Тернове - 87, с. Плугатар - 617, с. Новоспасівка - 120, с. Узлісся - 60, с. Семикозівка - 1830с. Шуліківка - 417.
|
