|
  
Історична довідка
Археологічні дані свідчать, що територія краю була освоєна людиною ще за часів пізнього палеоліту /40-13 тисяч років тому/. Кам'яні знаряддя праці давньокам'яного віку знайдені на околицях міста Кремінної та поблизу села Булгаківки.
Більш заселеною територія краю стала в епоху міді-бронзи /ІІІ - І тисячоліття до н. е./, коли тут з'являються численні скотарсько-землеробські племена.
12 липня 1733 року на річечці Кремінній /притоці р. Красної/ мешканцем Краснянської слободи однодворцем Михайлом Чеботарьовим була заснована слобода Кремінна. В рік заснування в ній проживало 13 душ. Слобода Кремінна була казенною.
На початку 90-х років ХІХ століття у Кремінській волості розпочався видобуток кам'яного вугілля. В 1894 році у Кремінній було 4 селянські копальні, які давали 80 тис. пудів вугілля на рік.
В 1895 році запрацювала шахта, збудована відомим в Донбасі промисловцем О.К. Алчевським. В цьому ж році введено в експлуатацію залізничну лінію Харків - Лисичанськ, що пройшла через Кремінну.
У 1905 році у селі Кабанньому став до ладу чавуно-ливарний завод "Малоросія" братів Міллерів.
В квітні 1918 року населені пункти краю захопили кайзерівські війська. Багато жителів навколишніх сіл пішли в партизани. В кремінських лісах під час німецької окупації діяло кілька партизанських загонів. В листопаді австрійсько-німецькі війська відійшли на Захід і вже в грудні в Кремінній та інших селах була встановлена Радянська влада. В червні 1919 року Кремінну захопили денікінці, а в грудні вона була визволена дивізіями Першої Кінної армії.
Великі зміни відбулися в житті селян у 1928-1930 роках. Спочатку були організовані перші ТСОЗи, а на їх основі були створені колгоспи. В 1930 році було закладено велику на той час шахту "Кремінна-Східна", розраховану на видобуток 400-500 тонн вугілля на добу. Шахта стала до ладу у 1932 році. В 1929 році в Кремінній відкрито майстерню по ремонту баянів, на основі якої згодом виросла відома на всю Україну фабрика баянів. У 1932 році створено промислову артіль, що випускала брички і різний сільгоспінвентар, яку наступного року було реорганізовано на мебельну фабрику, де виготовлялися шкільні, меблі.
10 липня 1942 року район окупували німецько-фашистські загарбники. У Кремінських лісах почав діяти партизанський загін під командуванням Я.І. Сиворонова.
В середині січня 1943 року на підступах до Кремінної розгорілися жорстокі бої. 31 січня Кремінна і багато інших населених пунктів району були звільнені Червоною Армією.
З Кремінського району за період Великої Вітчизняної війни на фронт пішло майже 15000 чоловік, 7481 з них загинуло на дорогах війни.
11 уродженців Кремінського району за свої бойові подвиги були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
Особливо інтенсивно почало розвиватися господарство Кремінщини після закінчення війни. В грудні 1948 року в місті було закладено шахту "Кремінна" №1 тресту "Лисичанськвугілля" з проектною потужністю 1000 тонн вугілля на добу. У 1946 році кремінський баян зайняв друге місце на Республіканському конкурсі музичних інструментів. Механізатори с. Нової Астрахані у 1947 році виростили й зібрали на площі 152 га по 22,9 ц озимої пшениці з гектара. Бригадиру мехзагону С.П. Бочарника було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
За період з 1959 по 1966 рік було посаджено 5500 га лісу і площа кремінського лісового масиву досягла 40 тис. га.
У кремінському звірогосподарстві розводили сріблясто-чорних лисиць та норок. У 1966 році звіроферма мала вже 462 лисиці й 1130 норок.
В 1965 ропі житловий фонд міста становив 206,6 тис. м2. Місто було повністю підключене до системи "Донбасенерго".
В місті збудовано одне з найкращих в республіці лікарняне містечко. У нього входив стаціонар на 300 ліжок і поліклініка, оснащені новітньою медичною апаратурою.
В 1962 році в Кремінній відкрито медичне училище, яке готувало медичних сестер і фельдшерів для лікувальних і профілактичних установ області. На базі гірничопромислової школи у тому ж році створено професійно-технічне училище №91, що готувало слюсарів, монтажників, електромонтерів, мулярів, столярів.
В 1959-1962 роках у сосновому бору в Кремінній збудовано 3 школи-інтернати.
Природні ресурси
По території району протікає 4 річки: Красна, довжиною 131 км. Жеребець, довжиною 53 км., Борова , довжиною 41 км.. Сіверський Донець.
Грунтовий покрив району складають чорноземи звичайні, середньо гумусні неглибокі на лісовидних суглинках. У заплавах рік Красна, Жеребець, Борова та Сіверський Дінець є чорноземи намиті і лучні, лучно-болотні. Борова тераса ріки Сіверський Дінець - супіщані і піщані ґрунти.
Корисні копалини району представлені родовищами будівельного піску, крейди, цегляно-черепичної сировини, і кам'яновугільними відкладеннями (с.Червонопопівка, м. Кремінна, с. Кудряшівка, смт. Красноріченське).
Біля м. Кремінна знаходяться мінеральні джерела.
Дослідження виявили мінеральні води слаборадонові гідрокарбонатно-хлоридні натрієві малої мінералізації, які по своєму хімічному складу і по вмісту родона є мінеральними, лікувальними, придатними у бальнеології.
На території Кремінського регіону є багато заповідних місць, але немає найкращого куточка природи і відпочинку, чим Кремінський ліс.
Головними лісоутворювальними породами є сосна звичайна, дуб, клен, осика, і вільха. За народногосподарським значенням, ліси району відносяться до першої групи. Лісу цієї групи служать засобом поліпшення природного середовища і мають грунтоводозахисне і климаторегулююче значення.
Маються так само пам'ятники природи "Дубовий гай", урочища "Сосновий бір" і "Білоусова садка".
Лісові площі району складають 38,0 тис.га., з них 22 тис. га хвойний ліс. У лісі знаходиться близько 130 озер, з них 32 озера не висихаючи з підземними джерелами. У лісових озерах водяться короп, лин, карась, лящ, в'юн сом, судак, щука, окунь, плотва, раки. Фауна лісу представлена такими великими тваринами як лось, олені шляхетні і плямисті, кози, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, білки. У драговинах і буреломах Серебрянского лісництва будують дивно складні дерев'яні містечка бобри.
У лісах гніздяться дикі голуби, водяні курочки, качки, чирки, , вальдшнепи, куріпки, часто зустрічаються фазани, тетерева, сови, солов'ї, синиці, щогли , шпаки, дятли і багато інших.
Площа району
Загальна площа в адміністративних межах Кремінського району 162,7 тис га.
З неї:
- площа господарської території - 101386,0 га
- земельний запас - 7318,0 га
- земельний державний резерв - 636,0 га
- земля садових кооперативів - 636,0 га
- національні парки, заповідники -
- площі населених пунктів 11536,0 га
6,1 % від території Луганської області
Відстані
Кремінський район знаходиться на відстані 120 км на захід від м.Луганська.
Дороги, що проходять у межах району забезпечують Автотранспортний зв'язок з Харковом і Донецьком ( 40 км основних залізничних магістралей).
Територію району перетинає залізнична магістраль Попасна-Куп"янськ.
Географічні дані
Район розташований у північно - східній степовій фізико-географічній зоні.
Поверхня перерізається річками Красна, Жеребець, Борова, Кремінна, які є притоками Сіверського Дінця
Найвища точка - с.Червонопопівка
Середньорічні температури: (+)9.3 С, літня - (+)21.0 С, зимова - (-)7.5 С.
Кількість опадів - 430 мм на рік.
Адміністративно-територіальні одиниці
36 сільських населених пунктів - 8807,0га :
Житлівка, Кузьмине, Стара Краснянка, Червона Діброва, Залиман, Площанка, Бараниківка, Боровеньки, Булгаківка, Прогрес, Шевченко, Варварівка, Затишне, Крутеньке, Голубівка, Климівка, Скаргівка, Єпіфанівка, Кудрящівка, Індустріальне, Макіївка, Петрівське, Михайлівка, Пристине, Невське, Новолюбівка, Новоастрахань, Нововодяне, Новокраснянка, Пшеничне, Суровцівка, Новомикільське, Новоолександрівка, Червонопопівка, Голикове, Піщане.
Смт. Красноріченське 1158,0 га
Місто Кремінна 1572,0га
Населення
Наявне населення - 48,1 тис. осіб.,
- у т.ч. міського, тис. осіб - 27,7;
- сільського, тис. осіб - 20,3
- чоловіків - 21,6 тис. осіб;
- жінок - 26,5 тис. осіб.
- Пенсіонерів 16,5 тис. осіб., або 34,1 % до наявного населення
Щільність населення на км2. - 30,4 осіб на 1 км2.
Народжуваність (на 1000 населення) - 7,1
Смертність (на 1000 населення) - 22,5
Природне скорочення (на 1000 населення) - 15,6
|
.jpg)
