Благодатна земля Новопсковщини здавна приваблювала до себе. Перші жителі типу неандертальців з'явилися в нашому краї ще в епоху раннього палеоліту, десь 30 тисяч років тому. В пізніші часи тут жили мисливці і рибалки, згодом - землероби і скотарі, далі освоїли край племена кімерійців, скіфів, сарматів, аланів та інших. В середньовіччі край входив до Хазарського каганату.
У ХІІІ ст. наші степи на кілька століть полонили татари. Німими свідками тих подій стали кам'яні половецькі й скіфські баби, які збереглися і до наших днів.
Назва головної річки нашого краю, Айдару, теж тюркського походження і означає - Біла річка. Вперше вона згадується в документах від 1503 року.
У середині ХVII ст. в зв'язку з посиленням національно-визвольної боротьби українців проти польсько-шляхетського гніту посилюється і колонізація степів, куди переселялись селяни і козаки. Свої поселення вони називали слободами, так виникає Слобідська Україна. Тоді ж були засновані Білолуцьк, Осинове, Закам'янка (Новопсков), Закотне.
Після повстання К. Булавіна, в якому жителі нашого краю взяли активну участь, землі понад річкою Айдар були передані Острогозькому Слобідському полку; Білолуцьк, Осинове, Закотне, Старобільськ стали його сотенними містечками. В 1765 році за указом цариці Катерини ІІ, яку козаки називали "вража мати", слобідське козацтво було ліквідоване, починається поступове закріпачення колишніх козаків.
Переважна більшість населення була державними селянами, але в 20-х роках ХІХ ст. значна частина колишніх козаків перетворена на військових поселенців.
Буржуазні реформи 60-х років не покращили життя селян, багато з яких втратили землю і змушені були йти на заробітки на Дон, на шахти, рудники і заводи Донбасу.
У цей же час Старобільське земство створює в селах Новопсковщини школи. У Білолуцьку та Новопскові відкриваються лікарні, бібліотеки, в Новопскові - ремісниче училище.
На початок ХХ століття Новопсковщина - розвинутий землеробський край, з поширеними домашніми промислами та ремеслами.
Під час першої російської революції 1905-1907 рр. селяни Новопсковщини вели стихійну боротьбу проти поміщиків. Уроженці Новопсковщини приймали участь в революційних подіях на флоті: Йосип Хомич Журавльов - у повстанні на броненосці "Потьомкін", Андрій Пилипович Ковальов - у Севастополі під проводом П.П.Шмідта.
У 20-ті роки господарство швидко оновлювалося, поширювалися різні форми кооперації, з'являлися перші колективні господарства. В 1929 році почалася колективізація.
У середині 30-х років сільське господарство поступово налагоджується, істотне значення починають відігравати МТС, яких на території району було 5.
В 1931 році Новопсков стає районним центром.