Історична довідка

З 1753 до 1764 року Слов"яносербія існувала як автономна одиниця з центром в місті Бахмут і підпорядковувалась Сенату і Російській Військовій Колегії. У зв"язку з реорганізацією сербських військових полків в 1764 році Слов"яносербія увійшла до складу Катеринославської провінції Новоросійської губернії, а з 1802 року - в Катеринославську губернію.

У 1784 році селище Підгірне, переведене до категорії міст і перейменоване в м. Донецьк, стає центром Донецького повіту.

У 1882 році рішенням Кабінету Міністрів Російської імперії центр повіту із Слов"яносербська переведено до Луганська, територія повіту розширюється, та назва його залишається до 1919 року.

З 1966 року створено Слов"яносербський район з центром в смт.

Cлов"яносербськ.
З 1960 року Слов"яносербськ - селище міського типу, а з 1966 року - центр Слов"яносербського району, який межує на півночі з Новоайдарським, на півночі і північному сході зі Станично -Луганським, на півдні - з Лутугинським, на південному сході - з Перевальським, на заході - з Попаснянським районами області

Візитна картка Слов"яносербії - пам'ятник "Комбату", споруджений у 1980 році за проектом Луганського скульптора І.М.Чумака. В основу пам'ятника покладений знімок військового кореспондента Макса Альперта під назвою "Комбат", на якому зображений молодший політрук Олексій Єрьоменко, що загинув в 1942 році на Слов"яносербській землі.

Близькість району до промислових центрів - міст Луганськ, Алчевськ, Стаханов, Кіровськ, Брянка та географічне положення створюють умови для формування економіки району. В її структурі виробництво промислової продукції складає 60%, сільськогосподарська - 40%.

Характеристика району

З 1960 року Слов'яносербськ - селище міського типу, а з 1966 року - центр Слов'яносербського району, який межує на півночі з Новоайдарським, на півночі і північному сході зі Станично -Луганським, на півдні - з Лутугинським, на південному сході - з Перевальським, на заході - з Попаснянським районами області.

Близькість району до промислових центрів - міст Луганськ, Алчевськ, Стаханов, Кіровськ, Брянка та географічне положення створюють умови для формування економіки району. В її структурі виробництво промислової продукції складає 60%, сільськогосподарська - 40%.

Підприємства вугільної промисловості мають великі потужності, які використовуються лише на 20-30%, і можуть бути об"єктами для залучення інвестицій та нарощування виробництва продукції.

В м. Зимогір'є на близькій відстані від родовищ сировини розміщені виробничі потужності по виробництву цегли керамічної - СП "Цегельний завод". Підприємство ДП "Зимогорянка" спеціалізується на випуску швейних текстильних та трикотажних виробів. 

В районі працює два залізничних вузли - Родакове та Сентянівка, де розміщені станції, локомотивне депо, дистанції по ремонту колій та інші служби з житлом та соціальною інфраструктурою залізничників.

В районі в обробці 43,4 тис. гектарів ріллі.

В районі досить розгалужена мережа соціальних закладів. Медичне обслуговування населення забезпечує Слов'яносербське територіальне об'єднання, до складу якого входить 2 лікарні на 410 ліжок, 7 амбулаторій, 24 фельдшерсько-акушерських пунктів, є районна санітарно-епідеміологічна станція. Медична допомога в поліклініці районної лікарні надається з 24-х основних спеціальностей.
Система освіти - це 20 шкіл, 2 - позашкільних заклади, 18 дитячих дошкільних закладів, 2 - ДЮСШ. В школах навчається 5424 учнів, в дитячих закладах перебуває 762 дитини.

За роки існування випущено 14,200 тис. спеціалістів. Навчальний заклад готує фахівців з таких спеціальностей:

Невичерпна сила народної творчості населення сучасної Слов'яносербії. Культурне, духовне зростання, його забезпечують 23 клубні установи, 1 дитяча музична школа з 6 філіалами, 29 бібліотек, Фонд літератури нараховує 794.5 тис. одиниць. Працює 126 колективів художньої самодіяльності, серед яких 6 мають звання "народних", з них 3 "зразково-показових". Близько 10 років функціонує районний історико-краєзнавчий музей, 5 музеїв на громадських засадах.

В населених пунктах району споруджено 100 пам'ятників та пам'ятних знаків історії, культури, архітектури. З них археологічних - 52, історичних - 40, монументального мистецтва - 6 та 1 пам'ятник будівництва та архітектури. К останньому відноситься будинок Родаківського залізничного вокзалу. В с.Трьохізбенка в 1999 році відкритий пам'ятник ватажку повстання Кіндрату Булавіну. В 2003 році відкритий монумент дружби слов'янських народів "Немає уз святіших за братерство" з нагоди 250-річчя Слов'яносербії.

К числу пам'ятників культури та архітектури також віднесені залізничний вокзал в с.Фрунзе, 1910 рік, та садібний будинок в с. Весела Гора, 18 вік, Покровська церков в с.Трьохізбенка, 1907 рік. 7 архітектурних пам'ятників занесені в державний реєстр.

К числу культових об'єктів відносяться: церков Архідіякона Стефанія в с. Слов'яносербськ, 19 вік, Благовещенська церков в с. Весела Гора, 1839 рік, церков Вознесіння с. Хороше, 1870 рік, Троїцька церков в м. Зимогір'я - 19 вік.

В районі є декілька природничих заповідників. Серед пам'ятників природи Всеукраїнського значення:

• Слов'яносербський геологічний пам'ятник на території Лотиківської селищної ради - оголення пісків і гранітних пісковиків Марфінського терасового рівня;
• Заповідне урочище Біляєвське - мальовниче лісне урочище з озерами на території Трьохізбенської сільської ради;
• Кримський державний ентомологічний заповідник - ділянка балки Коксне.

Заповідники місцевого значення - це Причипилівський геологічний пам?ятник на території Кримської сільради та іхтіологічний заповідник "Донецький" на території Веселогірської сільської ради - місце проживання риб, занесених до Червоної Книги.

Мальовнича місцевість дає можливість мати розвинену базу відпочинку.

Вздовж живописних берегів Сіверського Дінця розташовані дитячі табори та бази відпочинку, збудовані промисловими підприємствами для оздоровлення дітей та своїх працівників.

Природні ресурси

Слов"яносербський район розташований в степовій зоні України.

Ліси в районі займають меншу площу, ніж степова рослинність. Розміщені вони в основному на схилах річкових долин, балок, ярів. Найпоширеніші ліси байрачного типу. У складі рослинних асоціацій переважають злаки і посухостійкі представники різнотрав'я.

Клімат - помірно-континентальний: сухе і жарке літо, холодна малосніжна зима.

На території району широко розповсюджені поклади: кам'яного вугілля, вапняків, крейди, мергелів, пісковиків, глини, пісків.

Район відноситься до Луганського геолого-промислового району.

Ґрунти району відрізняються значною різноманітністю. Зональними ґрунтами тут є чорноземи звичайні на льосовидних породах. Ґрунти даної групи займають вершини і схили водорозділів. Це найродючіші ґрунти району.

Заповідники

У Слов'яносербському районі основу заповідного фонду складають два геологічних пам'ятника природи, один ентомологічний та один іхтіологічний заказники. Вони мають для району особливу природоохоронну, наукову, естетичну значимість. У них проводяться необхідні заходи щодо збереження природного різноманіття ландшафтів, тваринного та рослинного світу, підтримки загального екологічного балансу у навколишньому середовищі. Природно - заповідний фонд охороняється як національний здобуток, у відношенні якого встановлений особовий режим охорони, відтворювання та використання і знаходиться під охороною держави.

1. Слов'яносербський геологічний пам'ятник на території Лотиківської селищної ради - оголення пісків і гранітних пісковиків Марфінського терасового рівня;
2. Заповідне урочище Біляєвське - мальовниче лісне урочище з озерами на території Трьохізбенської сільської ради;
3. Кримський державний ентомологічний заповідник - ділянка балки Коксне.

Заповідники місцевого значення - це Причипилівський геологічний пам'ятник на території Кримської сільради та іхтіологічний заповідник <Донецький> на території Веселогірської сільської ради - місце проживання риб, занесених до Червоної Книги.

Площа району

1,113 тис. кв. км..
4, 17% від території області

Відстані

Район розташований в центральній частині Луганської області.

Найвища точка - 223 м.

Адміністративно-територіальні одиниці

Місто - 1,

Селищ - 5,

Сільських населених пунктів - 49

Кількість міськселсільрад - 15:

Зимогір"ївська місцева, Слов"яносербська, Родаківська, Фрунзенська, Лотиківська, Лозівська селищні, Жовтенська, Трьохізбенська, Веселогірська, Весняненська, Степівська, Смілянська, Металістська, Кримська, Хорошенська сільські ради.

Населення

За станом на 01.01.2006 р.  наявне населення району складає
58,371 тис. осіб, або 2,2%
від населення області,
у тому числі:

• міського - 10,600 тис. осіб;
  сільського -  20,876 тис.  осіб;
• селищного - 26,895 тис.  осіб;